- оцей
- I мест. усилит.
этот; (с указательным жестом) вот этотII(в значении сущ. - род. оцьо́го) это
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
оцей
Смотреть что такое "оцей" в других словарях:
оцей — оця/, оце/, займ., вказ. Підсил. до цей; ось цей … Український тлумачний словник
оцей — [оце/й] оц ого/, оци/м, (на) оц оуму/ (оуц і/м); ж. оц а/, оц ійе/йі, оуц і/й, оц ійе/йу, (на)оуц і/й; с. оце/, оц ого/; мн. оуц і/, оци/х … Орфоепічний словник української мови
оцей — займенник … Орфографічний словник української мови
осей — ося/, осе/, займ. вказ., діал. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — отся/, отсе/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отцей — я/, е/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — займенник оцей рідко … Орфографічний словник української мови
